Навіщо ти кажеш, навіщо питаєш! Чи я тебе кохаю, чи тебе проклинаю! Як тяжко, як сумно чути це мені Ти серце розбиваєш і йдеш десь у пітьмі Дзвінки ти не сприймаєш, за звичку маєш ти Спочатку приласкати, а потім пішов ти
А я гадав, а я вважав, що ти інакша Надії зруйнувались і стало не цікаво Казати вже запізно, я краще помовчу Для тебе таким дурником навіки залишусь,
Так далі бути не може Це зрозуміти ти повинна Мене обвинувачувати досить У тому що кажу компліменти У тому що за тебе турбуюсь О третій ранку ти мені дзвониш П’яненька весела і вже одинока Сказав я тобі з мене досить
А я гадав, а я вважав, що ти інакша Надії зруйнувались і стало не цікаво Казати вже запізно, я краще помовчу Для тебе таким дурником навіки залишусь,