Ой заплакала дівчина, нічку затужила,
Де ж її отой хлопчина, котрого любила,
Котрого кохала, дарувала ласку,
Котрого чеала, вірила у щастя.
Приспів:
А коханий вірив, що знов повернеться,
З поля того бою, милій посміхнеться.
Милу поцілує, обійме весною,
Не судилось бути, хлопцю з дівчиною.
Та не хоче місяць сльози лити в земю,
Він крізь хмари світить, та надворі темно.
Хоч надворі холод, тіло пробирає,
І кохання голод, серце розриває.
Приспів:
А коханий вірив, що знов повернеться,
З поля того бою, милій посміхнеться.
Милу поцілує, обійме весною,
Не судилось бути, хлопцю з дівчиною.
Розриває душу на маленькі краплі,
І дівчина тужить за своїм коханим,
Куля вороженька зупинила хвилю,
Вбила козаченька, на льоду спинила.
Приспів:
А коханий вірив, що знов повернеться,
З поля того бою, милій посміхнеться.
Милу поцілує, обійме весною,
Не судилось бути, хлопцю з дівчиною.
Сашко Невже(Нэвжэ) еще тексты
Оценка текста
Статистика страницы на pesni.guru ▼
Просмотров сегодня: 1