Там де в золоті жита Простягнулись, широкі, як море. Там зустрів я тебе, О, королева українського поля!
Приспів 1: О, королева українського поля, Гарна, мов квітка, струнка, як тополя.
Ти була, як сон, ти була, як диво, Твої солодкі вуста, як спілі вишні Після теплої зливи. Твої очі ясні і прекрасні, як зорі Твоя солона сльоза, Як краплина у синьому морі
Тихий вітер розплів твої шовковії коси, Теплий дощ наложив на них перли – прозорії роси. Я дивився в очі твої, як в небо – Отак би просто заблукати в них І нічого більше в світі не треба.
Море сліз і сподівань, моя доле прощавай, Я залишив тебе край широкого степу на волі В українському полі.
А я люблю отак просто Пробігти по широкому полю, Що б тільки вітер шепотів Мені про вольную волю. Та коли я в жита упаду І крізь стукіт серця, Я почую твою легку ходу, І душа усміхнеться.
Приспів 2: (після останнього куплету) О, королева українського поля, Гарна, як маковий цвіт, Королева українського поля – Ти тримаєш у полоні краси увесь світ.