В давнi вiки були мудрі Боги, сонце - Ярило свiтило для нас, Зорi на небi нам вказували шлях, жито цвiло на дивних нивах.
Тодi прийшов, великий Перун i всiм показав силу меча, Де свiтла нема, смертi там шлях, кров'ю вмиєтся рiдна земля.
Чорний Перун в темнi вiки, пhдняв на вiйну своїх синiв, Тому що війна то останній наш шлях, брехня шо на вiйнi переможцiв нема.
Та кров заполонила ворожі серця, а їх жидівський \"бог\" їм сили додає, Сокира Перуна в богатирськiх руках, то Ера Перуна настає!!!
- В вiснi Я бачив, як гори тонуть, Їх поглинає, море кровi. - Вiдкрийте очi, це вже не сон, Ти бачиш те щo й Я, палає горизонт!!!
Поклик Перуна: - \"Слов'яни підіймайтесь, Арiйськi ви сини з кров'ю кольoру вогню, - Я тей хто дав надiю й поверне вашi мрiї, Бiла раса то святе та знов в вогнi земля\".
I бачив сизий сокiл, як здригнулись гори, Як ворог зупинився, в очах з'явився жах. I день змiнився нiччю, час неначе згинув, Навiки згасло сонце, у ворога в очах, ( Бо Смерть до них прийшла, з кров'ю на вустах!!! )
А коли закiнчицця Велика Вiйна, й свiт весь вмиется в кровi, Ми зiйдем на трон, сини старих Богів Пом'немо Еру Перуна, вогнем та мечем!!!