Українська народна пісня
За селом, де колишуться віти,
Вітерець у верболозах заснув,
Десь заграла плакуча гітара,
Там дівчина стрічала весну.
Де ти їдеш, мене покидаєш,
Залишаєш над ставом одну,
І ніколи вже більш не згадаєш,
А з другою зустрінеш весну.
Ти поїхав далеко-далеко,
Так далеко від мого села,
І не скаже той місяць з-за хмари,
Що у тебе кохана була.
Ти не плач, не журися, дівчино,
Ой не плач, не журись, не ридай,
Через рік, як цвістиме калина,
Тихий вечір мене зустрічай.
І прийшла довгожданна хвилина,
І прийшла довгожданна пора,
І дівчина прийшла до калини,
А милого нема, та й нема.
Ой нема, та й нема та й не буде,
Бо така вже дівоча судьба.
Треба знати, як хлопців кохати
І як вірити в їхні слова.
СветЛана Дарящая Свет еще тексты
Оценка текста
Статистика страницы на pesni.guru ▼
Просмотров сегодня: 1