Ніколи знову він не почує сина сміх - Більше ніколи… більше ніколи. Ніколи знову онуків очі, перши кроки їх - Більше ніколи… більше ніколи.
Лихо минає... Біль - лиш з роками. Кожного в світи торкнулась ця люта біда. Ми пам’ятаєм тих, хто не з нами; Тих, кому очі назавжди закрила війна.
Приспів: Ніколи знову, ні, більше ніколи Він не відчує її ніжність рук, вона - Сонце ранкове. Ніколи знову, ні, більше ніколи - На честь твою в серці Вічно цвітуть маки червоні.
Ніколи знову навіть не встигла сказати \"Так!\" - Більше ніколи… більше ніколи. Ніколи знову, та наречена тепер - білий птах, Шукає шлях додому, але більше - ніколи...
Лихо минає... Біль - лиш з роками. Стрічкою знов на граніті нові імена. Ми пам’ятаєм тих, хто не з нами; Тих, кому очі назавжди закрила війна!
Приспів: Ніколи знову, ні, більше ніколи Він не відчує її ніжність рук, вона - Сонце ранкове. Ніколи знову, ні, більше ніколи - На честь твою в серці Вічно цвітуть маки червоні.
Ніколи знову, ні, ні... Він не відчує її ніжність рук, вона - Сонце ранкове. Ніколи знову, ні, більше ніколи - На честь твою в серці Вічно цвітуть маки червоні..