Нехай я-раб!І життя-гра. Рефері в полі не видно правил значить нема.
Та всюди закони,перевертні у пагонах так гонять,що і самому,бл%ть,вдома, не гарантований спокій.
Діти вмирають,а під%раси у рясах на мерсах мчаться вночі бухі.Кому,бл%ть,сповідатись?!
Віру вс%рають.Годують раєм,хоч знають Рабів не пустять туди. Ті при житті смерть чекають.
Ті на колінах і раком цілують руки і сраки. Дари приносять і просять,щоб їх простили за "бабки".
А по-дворах грами й плани,стакани,рани,сігари, кєнти на нарах.,базарять,а не говорять. Будуються храми...
Рожі,бл%ть,Божі.Знають,що можна. За огорожами вілли і бехи.Біси у рясах.Дай ножик сала наріжу,бо в піст і так нема їжі. Мама-анархія і останні танки в Парижі.