Бій на світанні, сонце і дим.
Мало хто знає, що ж буде з ним.
Що буде завтра в юних думках –
В когось надія, а в кого страх.
Гілля калин похилилося.
Мама, кому ж ми молилися?
Скільки іще забере вона
Твоїх дітей не твоя війна?
Стали батьками доньки й сини,
Все кольорові бачили сни.
І цілували руки брехні,
За тихі ночі віддали дні.
Гілля калин похилилося.
Мама, кому ж ми молилося?
Скільки іще забере вона
Твоїх дітей, не твоя війна?
Так було добре там і колись.
Там, де без поту і там де без сліз.
Тільки не було в того мети –
Я так не можу, а як зможеш ти?
Гілля калин похилилося.
Мама, кому ж ми молилося?
Скільки іще забере вона
Твоїх дітей не твоя війна?
Скільки іще забере війна
Твоїх дітей...
перевод
Бой на рассвете, Солнце и дым
Мало кто знает, что станет с ним
Что будет завтра в юных сердцах?
У кого вера, у кого страх
Припев:
Ветки калин наклонились;
Мама, кому мы молились?
Сколько еще заберет она,
Твоих детей - не твоя война.
Стали большими дочки, сыны;
Дальше цветные видели сны;
Лжи целовали руки они;
За тихие ночи отдали дни.
Припев:
Ветки калин наклонились;
Мама, кому мы молились?
Сколько еще заберет она,
Твоих детей - не твоя война.
Было когда-то всем хорошо
Жил без напряга, шел себе, шел
Только без цели, все как-нибудь
Я не могу так; А ты? Где твой путь?!
Припев:
Ветки калин наклонились;
Мама, кому мы молились?
Сколько еще заберет она,
Твоих детей - не твоя война.
Ветки калин наклонились;
Мама, кому мы молились?
Сколько еще заберет она,
Твоих детей - не твоя война.
Сколько еще заберет она,
Твоих детей...
Святослав Вакарчук еще тексты
Оценка текста
Статистика страницы на pesni.guru ▼
Просмотров сегодня: 1