До тебе йду, закоханий в красу, Іду, як олень до потоку. Боготворю, як ранок світ-росу, Тебе блакитнооку.
До тебе йду, любові не таю, Щодня шукаю переброду. Тебе, вродливу писанку мою, Я пізнаю душею зроду.
Приспів: Все минає, все минає, літо в осінь йде. Все минає, не вертає, хтось на когось жде. Все минає, все минає, наче в тому сні, А любов не минає, ні. (весь куплет – 2)
Твоя краса, колисана між гір, Весною купана в любистку. Я підійму аж до високих зір Святу твою колиску.
Я все зроблю, щоб нам дійти ладу, Щоб тільки спокій над землею. Якщо в житті коліном припаду – То перед вродою твоєю.