Діряві справи, і буття кривизною попахує, Постійні сварки із собою вже давно затрахали, Почуваюся, як у кит на складному стільці, Як п'єса, де згорає зал у самому кінці
Неначе полтергейст, що потрапив у палатку, Як муха на орбіті, хочу у іншу галактику, Гребу, як пес у тихому океані, Як перед гопніками з кешом на кармані,
І як не стараюся - всі порухи марні, Замість нірвани в голові тільки образи кошмарні, Замість підписаного договору йде війна, Далі полюбому наблизиться розв'язка сумна
Кожне рішення є хибним, і будь-яка задача Безумовно перетворюється на левову пащу, І без упину по широкому пливе язику, Щоби скласти таки гривастому закуску легку
Всередині мене безкрайні поля.. Я пам'ятаю все - не пам'ятаю хто я..
Плаче психлікарня за такими, як я, Наполеон і Чапаєв - уся моя рідня Із Че Геварою пив каву на передодні Здогадайтеся в якій же ролі я сьогодні
Бажаючи побігти кудись, не знаючи де я Ризикую стати пласким портретом у гареї, У забутому богом містечку на краї планети, Куди заходитимуть тільки як до туалету
Немає, немає, немає куди діватись Я би полетів за край, та від землі не відірватись, Я би зашився в низ, під землю до чортів, Та ні зубами, ні кігтями копати не зумів
Так, опинившися на самому дні Ліпше відчуває задниця пекельні вогні Чітко ідентифікуєш ті перспективи сумні, Коли загруз у болоті і навіть вуха в багні
Після всього дійства з метаморфозами форми, Циклічними траекторіями привести у норму, І як ніби нічого несталося лупать учима, Проглядаючи чорні руїни між хмарами диму
Всередині мене безкрайні поля.. Я пам'ятаю все - не пам'ятаю хто я..
Плаче психлікарня за такими, як я, Наполеон і Чапаєв - уся моя рідня Із Че Геварою пив каву на передодні Здогадайтеся в якій же ролі я сьогодні
Добрий вечір прошу, сідати, пане ніхто, Може чаю, чи кави? Скидайте пальто Ми так давно вас чекали - що здуріти можна Але все більш нестерпна з вами хвилина кожна
Добрий вечір раді вітати, пане ніхто, Дозвольте метрдотель припаркує авто Добре, що навідали нас у лиху годину Та вибачте, не вийде погрітись біля каміну