Сергей Жадан - Марат | Текст песни

• Тексты песен
• Сергей Жадан
• Марат

Приспів:
Марат помер уві сні.
На початку березня, навесні.
Коли танцюють сніги,
і ріки лишають свої береги,
як діти лишають батьківські доми
після тяжкої зими.

Марат тренувався на «Спартаку».
Мав техніку вивірену і тривку,
з тренованим тілом і серйозним лицем,
був, мабуть, насправді кращим бійцем
в свої роки в напівсередній вазі,
мав наколку з Фіделем на лівій нозі.
Імам говорив, стоячи над ним:
«Пророк, - говорив, - він не був сумним.
Він вірив, що зло вижирає зло.
Буде так, як буде. Завжди так і було.
Хай Марату згадають кожну з провин,
Пророк дбає завжди про таких, як він.

Приспів:
Марат помер уві сні.
На початку березня, навесні.
Коли танцюють сніги,
і ріки лишають свої береги,
як діти лишають батьківські доми
після тяжкої зими.

Маратова мама мовчала в кутку.
Маратів брат читав молитву гірку.
Імам говорив: "Сонце сходить будь-де,
І все, що зникає, ще колись зійде»,
«Ніщо не зникає, - відповів йому брат. -
Я битимусь з тими, з ким бився Марат.
Я знаю напевне, чому він помер.
Щоранку він бився проти химер.
Щодня він збивав у кров кулаки,
Аж доки над ним не згасали зірки.
Не всі заступають за цю межу.
Хто знав його, знає, про що я кажу.
Як може зникнути те, що є?
Для чого пророк нам усе це дає?
Насправді зникнути може хіба що страх.
Все інше є в нас – в молодших братах,
які розбивають собі серця,
Вдень і вночі, стоячи до кінця».

Приспів (2):
Марат помер уві сні.
На початку березня, навесні.
Коли танцюють сніги,
і ріки лишають свої береги,
як діти лишають батьківські доми
після тяжкої зими.

Брат замовк, відійшов убік.
Він був молодший від Марата на рік.
Марата завжди вважав головним.
Тримався ним, ходив за ним.
Тепер ось мовчав, відійшовши нараз,
і стримував сльози, соромлячись нас.
Коли виносили тіло, почався сніг.
Він падав із темних небес до ніг.
Імам ішов попереду, ніби мара.
Весна на цвинтарі – не найкраща пора.
Жінки ховали сльози, а чоловіки
відчували, як згасають над ними зірки.