Вишневий цвіт, як білий сніг ліг на поріг, Хурделить ніжністю пелюсток поміж вік, Земля воскресла, я вдивляюся на схід, А за вікном в кровавих чоботях — сусід!
Да! Да! Да! Да че ты смотришь, бля, бандера, на меня?!
Твою весну я разрисую с калаша! И не спасет тебя ни Меркель, ни США! Там где Европа была, — будет Россия! Я! Я! Я!! Я!!!
І я шаную це життя, як божий дар! Я знаю, вистачить трави для всіх отар, Лише не знаю скільки треба божих днів, Щоб відділити би ягнят від баранів.
Да! Да! Да! Да че ты смотришь, бля, бандера, на меня?! Твою весну я разрисую с калаша! И не спасет тебя ни Меркель, ни США! Там где Европа была, — будет Россия! Я! Я! Я!! Я!!
І я все ж вірю у весну в твоїй душі, І ми зустрінемось з тобою на межі, І в мене в гостях нап’єшся досхочу, І на твоїм газі я зварю тобі борщу!
Да! Да!.. Ты?!! Ты провоцируешь, бандера, бля, меня!!! Твою весну я разрисую с калаша! И не спасет тебя ни Меркель, ни США! Там где Европа была, — будет Россия! Я! Я! Я!!.
Стоп!!! Да чтож ты с пушками, Россия, на меня? Там, где Европа, ты не будешь никогда! Не верь ни в лысого, ни в главного попа! Знай, Україна є і буде Європа! Європа! Європа! Європа! Європа! Європа! Європа! І я в це вірю! І ми в це вірим! Вір і ти!