Сергій (SerDжио) Гладкий - Про Ладичин [2 березня 2016 р.].mp3 | Текст песни и Перевод на русский

• Тексты песен
• Сергій (SerDжио) Гладкий
• Про Ладичин [2 березня 2016 р.].mp3

Про Ладичин

На берегах ріки Водава
На півночі Теребовлянського краю
Розкинулось село красиве,
Його Ладичин називають.

Тут люди добрі, щирі і привітні
Прийдеш чи в вересні, чи в квітні.
Тебе тут радо привітають,
За стіл посадять, пригощають.

Історія наша велика,
Бере початок ще від днів тих,
Коли князі на світі жили,
Нашу історію творили.
До нас Василько приїжджав,
Цілющу воду набирав.

А назві нашій по легенді,
Завдячуєм богині Ладі.
По іншій версії Ладичин,
Нам заснував якийсь Владика.

Колись були ми городищем,
А потім стали рангом нище.
У історичних згадках тут,
Були ми оборонний пункт.

Із давніх днів не все змінилось,
І назви вулиць залишились.
Волиця, Горб, Піддвір і Кут,
Досі ще вживають тут.

На території села,
Є камінь, торф, пісок і глина.
На чорноземи ми багаті,
І вмієм землю обробляти.

Природа тут кругом чудова,
Є ліс, посадка, річка, поле.
Від Конопківки й до Дворіччя,
Ладичин - мальовниче місце.

В село автобус їде - шпроти,
Хто із навчання, хто з роботи.
Мене з усіх боків стискають,
На ногу стануть, в спину пхають.
Історії тут різні взнаєш,
Та вже вагітна, та гуляє.

Чотири магазини діє,
На них з продуктами надія.
Тут Борис, Веляш, ТЕКО, Міша,
Неси своє бабло скоріше.

При в'їзді у село могила,
Щоб пам'ятати все могли ми,
Про тих людей, які за нас,
Життя віддали в важкий час.

Навпроти церква є свята,
Пресвятої Богородиці Різдва.
Мурована вона давно,
Вже 200 літ з тих пір пройшло.
У серпні ми відсвяткували,
Отець, Митрополит Василій і громада.
Тут тиждень місія тривала,
Людей добра вона навчала.

Є в нас архітектурна слава,
Костел, що височіє славно.
Римо-католицька громада,
Завжди людей вітає радо.

Чуть нижче є наша сільрада,
Тепер вона пішла в громаду.

Для наших воїнів УПА,
З бетону зроблена плита.
По центру там стоїть солдат,
В руках тримає автомат.

Є також пошта, клуб, бібліотека,
Нема лишень в селі аптеки.
В садку і школі вчаться діти добре,
Щоб прославлять своє село хоробре.

Ладичин - то село спортивне,
І на змагання колективні.
В районі участь ми приймаєм,
Футбольний клуб свій власний маєм.
В команди "Нішла" - гра чудова,
Вже вболівальники ждуть гола.
В районі завжди гарно грали,
Не раз медалі здобували.

Біда з дорогами у нас,
Вночі і вдень гримить камаз.
Па ямах, наче по війні,
Ремонт весною, катакомби восени.

Фермери є три у нас,
Троян, Околович, РАЙЗ.
Щороку поле обробляють,
Нам пай дають, і гроші заробляють.

Бандити нас так "прославляють",
Куди не підеш, то всі знають.
Якщо з Ладичина людина,
Важай, щоб тебе не побила.

Та як би там не було, знай,
Що ця земля - мій рідний край.
Якщо від дому від'їжджаю,
Поки не вернусь - я скучаю.

Я не великий є поет,
Але послухай мій куплет.
Бо як історії не знати,
То як відрікся мами з татом.

© SerDжио
[10:49] середа, 2 березня 2016 р.