Під гуркіт коліс гамірного потягу Стелились лани, летіли гаї. Наснились мені херсонські степи, Де влітку колись зустрілися ми Казала ти, що дід твій родом з України, А це намисто заповіла прабабця…
Дівчина з Павлодару (3) – Сонце, як ти?… Дівчина з Павлодару (3) – Сестро моя…
Котилась сльоза із першою піснею, Холодна роса і спека весь день. «А в вас ковила зовсім не така, як у нас» Казала тоді, як степом ішли. Дзвеніла ти червоним дукачем на грудях, Схилившись над багаттям чи часом наді мною.
Дівчина з Павлодару…
Іртиш – не Дніпро, та рідний до болю: Там перші кроки, там перша любов. Твій дядько казав «з Холодного Яру ми всі, А Сонце сідає над Чигирином» Сміялась ти, що як не вернеш на Вкраїну, Народиш сотню маленьких гайдамаків.
Дівчина з Павлодару…
Під гуркіт коліс гамірного потягу Стелились лани, летіли гаї. Із дум не ішли таврійські степи, І стежки оті, де разом були.