Що вона потім робила,куди пішла, з хусткою в рукаві й каблучкою на мізинці, коли її темне вікно розїдала імла, як іржа розїдає старі есмінці?
Курила бельгійський тютюн,міцніший,ніж зазвичай. Сварилася з поліцейськими - пяна і грізна. Брала сухе вино,пила у фаст-фудах чай - індійський,мов океан,чорний,як власна білизна.
Й пила за те,що ніхто не зможе її знайти, за те,що проймається спокоєм душі золота матерія. Лежала на теплому спальнику - оголена,мов дроти, тиха,наче вода,сонна,ніби артерія.
Що по ній залишилось?Якісь борги, які я поволі сплачував,книги і мапи, якісь випадкові друзі,якісь вороги, яких я насправді не знав,хоч насправді мав би.
Лишилися речі в її шухляді,ніби в журбі, календарик із її місячними,щоби я не міг помилитись. Лишилась бритва,яку я врешті забрав собі, і завжди різав обличчя,намагаючись поголитись.