Речі,заради яких помирають стосуються саме життя. Стосуються невагомості, стосуються тертя, стосуються того, до чого не мають стосунку
А тут - ніби щось тобі не вернули, і пам*ять волочиться, мов парашути. Ходиш і забуваєш минуле. Забуваєш - і не можеш забути
Маючи вибір, завжди обирай свободу, Граючи в меншості, тримай глуху оборону
Ця влада посилює в мені любов до холодної зброї.
Ця держава позбавляє мене почуття вітчизни.
душа сама знає, де небезпека, і взимку вона болить, тому що морози, а влітку - тому що спека.
… насправдi простiр не подiляється на свiй або чужий, простiр буває або вiльний, або контрольований.
Іноді життя забуває про нашу присутність і починає нам подобатись.
Сергій Жадан еще тексты
Оценка текста
Статистика страницы на pesni.guru ▼
Просмотров сегодня: 1