Два дні не вдома, в кишені тільки гривень Спускаюся в підвал,там ніби інший вимір Останній рівень розумової діяльності Всіх посилаю на х*й,кінець моральності Я ноги витер в асфальт і бруківку На вулиці вітер,в пилі мої кросівки Ще неба влітку мені не вистачало Там би прийшов кінець мій печально все менше чаю і тільки сигарети У іхньому диму малюю я портрети того хто поряд кидав мене в секунду Чорт заберай,його ніколи не забуду Я знов рахую дні,які прожив дарма, А тих що не дарма,таких днів в мене нема Мине той день,настане новий день і знов прокинусь я,не знатиму де Буваючись людей,неначе неведимка мій дім став асфальт і бруківка.
Приспів: Я закриваю двері і залишаю слід який у новий ранок побачить весь світ Я зрозумів як важко тих хто завжди одні Блукають без домівки за ці два дні