Я стою посеред ночі під вікном І на мене наступає холод. Знову я не хочу йти додому, Щоб не слухати твої приколи.
Слава Богу в мене завтра поїзд, І для тебе місця там немає. Правда на вокзал нас їде двоє: Я і Люся, ти її не знаєш.
Просто я не маю більше сил, Забувати все, що ти творила, І не хочу знати, як тебе давить жаба. А на те, що бігала наліво, Я на це давно уже забив. Що від тебе взяти, ай, баба є баба. Що від тебе взяти - баба є баба.
Ти сама хотіла жити криво, Тільки я давно уже не мачо. І коли я вискочив за пивом, Ти мене вже більше не побачиш.
Тільки фотографія з альбому Хай мені нагадує про тебе. Вчора ми були як два в одному, А сьогодні як земля і небо.
Просто я не маю більше сил, Забувати все, що ти творила, І не хочу знати, як тебе давить жаба.
А за те, що бігала наліво, Я тебе давно уже простив. Що від тебе взяти, ну, баба є баба. Що від тебе взяти - баба є баба.