"...Ви чуєте? Ви чуєте - він спить..."
...Ви чуєте? Ви чуєте - він спить!
Я жду вас, товариство, як епоху!
Не дай вам Бог його в мені збудить...
Не кваптеся, беріть мене потроху,
Спочатку губи, руки і чоло,
А потім очі, ноги і легені.
Здається, зайвого у мене не було -
Оце і все, що в мене... будьте певні!
Несіть мене! Пора прийшла якраз!
На досвітку її літак прикрилить...
Скажіть їй, що мене не буде довгий час
І що мене надійно руки вкрили.
Скажіть їй так: вночі знайшли мене,
Лежав на серці всі останні ночі.
Іще одне! Малесеньке одне:
Сховайте для поетів мої очі.
А руки мої дайте літакам...
Легені - вітру... А чоло - блакиті...
Віддайте губи хвилям і волам,
А ноги - квітам, щоб ходили квіти.
Оце і все... Услід мені візьміть
Багряну орхідею у відерці...
Ви чуєте? Ви чуєте - він спить!
Він спить, мій звір! Прекрасний звір у серці!
1961
Прочитаний : 13844
Вінграновський Микола
Сергій Якименко еще тексты
Оценка текста
Статистика страницы на pesni.guru ▼
Просмотров сегодня: 1