Сестри Служебниці - Емаус (Поволі день лягає на спочинок...) | Текст песни

• Тексты песен
• Сестри Служебниці
• Емаус (Поволі день лягає на спочинок...)

слова с. Єремії Іванишин СНДМ
музика с. Людмили Панасюк СНДМ

1. Поволі день лягає на спочинок,
Сідає синій вечір на поля,
А хто це так мандрує безупину
Із міста до далекого села?

2. Вони в тривозі швидко поспішають,
Щоб на путі не стрінула їх ніч,
Тихцем поміж собою розмовляють,
Яку ж то дивну чули вони річ.

3. “Невже, невже, це дійсно є правдивим,
Щоб той, хто вже помер із гробу встав?”
Тут подорожній з вигляду щасливий
Зрівнявся з ними й розмовляти став.

4. Він їх питав, вони відповідали
І їм було так добре поруч з ним,
Із тим, кого ще досі не впізнали,
Та ось село, та ось уже і дім.

5. Прощатись треба, та не стало сили,
А він спішить, він хоче відійти.
І враз вони несміло попросили:
„Зостанься з нами, де ж вночі іти?”

6. Зірками вкрився небозвід розлогий,
Розлив бліде проміння місяць-князь.
„Сідай за стіл, ти змучений з дороги,
Ми дуже раді, що ти є у нас.”

7. Він з посмішкою щирою сідає,
Бере пахучий хліб до рук святих,
Підносить вгору і благословляє:
„Беріть і їжте, дітоньки!” – і зник.

8. У них відкрились очі і впізнали,
Ісусе, о який блаженний час.
“Невже, невже, серця в нас не палали,
Як Він в дорозі промовляв до нас?”

9. Та де Він, де? Чому пішов так скоро?
Серця розхвилював і зник, як дим.
І довго шлях освітлювали зорі
Двом постатям, що йшли в Єрусалим.

10. Вони ішли, серця вогнем палали,
Не знати де й подівся давній страх,
Вони ішли з Ісусом розмовляли,
Який повік замешкав у серцях.

11. Як часто я іду до Емаусу,
Тікаю від життя, що є трудним,
Чому ж тоді не пізнаю Ісуса,
Хоч маю певність, що іду за Ним?

12. Та варто зупинитись і сказати:
„Чи ти стомився? Сядь і відпочинь.”
О, як тоді Його не розпізнати,
Як хліб життя переламає Він?

13. Поволі день лягає на спочинок,
Сідає синій вечір на поля,
А хто це так мандрує безупину
До міста із далекого села...