Чайка в морі кигиче, Віє вітер в обличчя, Кличуть хлопці–молодці Запорожців із Січі.
Сині хвилі рядами А у хлопців–молодців, Чорні руки в кайданах, Чорні ноги в колодці.
Гей, зозуля кувала, Тільки долі не знала. А нам доля неволю Та канчук готувала.
І не раз і не вдруге Вийдуть хлопці із лугу Задрижать яничари Од козацького „пугу”.
Де ви славні знамена, Де ви ниви зелені. Ми в неволі, в залізі На турецькій галері. Та не згасяться очі Ми коритись не хочем! Гей пірвем ми кайдани Серед темної ночі!
Чайка в морі кигиче, Чайка стогне і кличе Де ж ви хлопці із лугу Де ж ви хлопці із Січі.