Посажу коло хатини На вспомин дружині І яблуньку і грушеньку, На вспомин єдиній! Бог дасть, виростуть. Дружина Під древами тими Сяде собі в холодочку З дітками малими. А я буду груші рвати, Діткам подавати... З дружиною єдиною Тихо розмовляти». Тоді, серце, як бралися, Сі древа садив я... Щасливий я!» — «І я, друже, З тобою щаслива!