Станіслав Тельнюк
Розплітає печаль свою косу важку.
Горобина червоно прощається з літом.
І під сонцем дощами серпневими вмитими
Розплітає печаль свою косу важку.
Тільки небо замріло урочо, –
Волохата і синя тінь…
Гостролистого клена барокко, –
Голубінь і глибінь…
Білі птиці блукають по жовтім піску,
Білі хмари блукають по синьому світу.
Розплітає печаль свою косу важку,
Горобина червона прощається з літом.
І під небо піднесені руки,
І під серцем гойднувся жаль,
Поламалися крила розлуки,
Засміялась печаль…
Сестри Тельнюк еще тексты
Другие названия этого текста
- Сестри Тельнюк - Розплітає печаль 1993 (0)
- Сестри Тельнюк - Розплітає печаль (0)
Оценка текста
Статистика страницы на pesni.guru ▼
Просмотров сегодня: 1