Поет і спокусник нестулених віч.
Ховаєш у пазусі зоряну ніч.
Він – вітер зимовий, що пахне весною.
Розхристаним хлопцем кричить стоголосо.
Стрибає, мов коник, танцює зі мною.
Зрадливий і теплий, засніжено-босий...
Наврочив безмовного мороку прах.
Блукали і плакали в різних світах.
Ти – вітер зимовий з очима сумними.
Твої одчайдушшя – брутальні й слизькі.
Ми будем навіки з тобою близькі.
Він – вітер зимовий, що пахне весною.
Він щедрий на холод спокійних облич.
Ховає у пазусі зоряну ніч.
Статистика страницы на pesni.guru ▼
Просмотров сегодня: 1