Колись пройдуть десятки літ, Пролинуть, наче птиці, І ти, синок, як всі в житті, В своє гніздо полинеш... Полинеш тихо, непомітно, Покинеш мамине крило, Та незабудь ніколи, синку, Матусі серце і тепло. Ти будь розумним, добрим, милим, В своїй сім'ї про все дбайливим, Люби дружину і дітей, Та бережись лихих людей. А я завжди з тобою буду, Мої думки кругом і всюди, І лиш тобою я живу: Люблю, милуюсь й бережу. Я — завжди поруч, я — завжди в тобі, Я буду життя твоє берегти, Усе, що я маю, — усе це тобі, Бо ж ти моя радість єдина в житті!