Натягнута струна - звучить поки жива. Одна коротка мить - одне лише життя. Сюди я більше не прийду, і не скажу: \"Привіт\". Не б’ється мій граніт, пробач мені прошу.
Я згубив тебе напевно, в твоїм вікні вже котрий день так темно, в моїй душі натягнута струна, самотня і сумна.
Лише склянка на столі і втомлена душа. Все так, як ти хотів, - самотність і пустота. А ми разом бути могли, а ми ходили б у кіно. Мені потрібна тільки ти, але тобі вже все одно.
Оооо, повертайся, я тебе люблю. Більше за вжиття, більше за життя.
Знову каплі дощу на твоїх вустах, я тобі кричу:
\"Я тебе люблю, більше за життя. Я тебе люблю, більше за життя. Я тебе люблю, більше за життя. Я тебе люблю, більше за життя. Я тебе люблю, більше за життя. Я тебе люблю, більше за життя. Я тебе люблю. Більше за життя\".