Мені здавалося я потонув серед тисяч людей У нас з тобою різні погляди на сотні тисяч речей Я розбиваюся на атоми від обірваних слів І побутові невідповідності не варті жодних зусиль
Приспів: З мене досить, повір... З мене досить, я не хотів... З мене досить, пробач... З мене досить, краще вже ніяк...
Ти хочеш вірити у те, що всі мусять жити, як ти І те, що зайва самокритика не залишає сліди До біса весь це шум зо стародавніх образ Все так заплуталось, що скоро з’їде дах Я вже не бачу зміст, мені байдужа суть Скажи мені, мій друг, як бути далі
Приспів (2)
З мене досить, повір... З мене досить, я не хотів...