У вир нових ідей та нових перевтілень, Від посмішки до втоми кожен день несу гірку печаль. У цьому світі я, як звір, не злий, але голодний, Залишив в твому серці лише страх і сумління жаль.
Очами п’ю дощі, в Господніх вікнах темно. У тілі відчуття живі. Бо ти від них рванеш, В тобі мужніють ті, напевно, Вже ставлять всі, Всі крапки над "і". (2)
Всі кажуть бути ніжним, Всі кажуть бути добрим. Всі кажуть бути щедрим, Практичним і холодним. Це світ, це сон, Ти з нього врятувався, *Ти вище* не злякався, *Посороду* не здавався.
О, не питай чому в мені така турбота О, не шукай, ти знаєш, та, але не варта О, тільки знай, я маю все але нещасний Бо ти одна кохаєш так, наче безпорадний я.
Запал короткочасний закінчив свою дію Я зрадив тобі люба, ти ж знаєш, я це вмію За те, що ми тілесні, за те, що ми давно догрались, За те, що в цьому світі нікому у вірності не клялись.