У тобі так багато сторін. Я просто не розумію, я просто хочу спитати тебе: чому ти настільки красива! Чому в мене ціла купа дивних речей, яких я не розумію, яких я не відкриваю тобі, бо це все може вбити, тебе це може вбити.
Трошки більше, ніж навхрест, зав'язались вузлики, * і не розірвати, і не розв'язати. Доторкнутись до зіниць... Я навік в тобі застиг... Все це так спонтанно і чомусь банально... Знати, думати, себе побачити зі сторони, можливо, все в житті можливо.
З двадцять другої весни я закину свої принципи; це буває рідко, але так помітно... Друзі всі здуріли мов, всіх понесло на любов, і ніхто не вправі, тут вже ніхто не в праві ** стримати чи зупинити - це ж нормально. Треба бути нам... якось жити нам... ***
У тобі так багато сторін. Я просто не розумію, я просто хочу спитати тебе: чому ти настільки красива! Чому в мене ціла купа дивних речей, яких я не розумію; я просто не відкриваюсь тобі, бо це все може вбити, тебе це може вбити.
...тебе це може вбити. ...тебе це може вбити. ...тебе це може вбити.