Гарні речення стануть дещо зайвими Пізно - повертатись додому пішки, Тільки ла-ла-ла-лай-лай у голові - Мелодія не зрозуміла, На вулиці зимно, Мені вже й так пізно – все рівно, Як я дістанусь додому в це час ПР: Але тобі вкра-а-а-а-ай Не хочеться знати, Як мене звати! Я пролетів крізь прірву фантазій, З горя проколов собі дірки у вухах, Щоб ти могла, Щоб ти хотіла це помічати. Я впевнений, Що мені вже пізно здаватись, Так само, як пізно навчитись Триматись якнайдалі від твого вікна! ПР: Але тобі вкра-а-а-ай Не хочеться знати, Як мене звати!
Де б я не був й не шов, Що не робив би І знов Тільки шоб було цікаво тобі, Я хочу шоб було цікаво тобі, Якби я міг стати цікавим! То-о-бі!
ПР: Але тобі вкра-а-а-а-ай Не хочеться знати, Скільки залишається в мене хвилин Як мене звати!