Гуру Песенско рик - співбесіда | Текст песни и Перевод на русский
потрібно десь записувати свої думки,
а ти, егоцентрично, як завжди, певен, що про них мають знати всі.
геть усі і кожен повинен знати твої смаки
до мистецтва, твою політичну позицію і амбіційні плани на майбутнє
- де ви бачите себе за п'ять років?
я прокидаюсь у щойно придбаному лофті, десь ближче до центру, курю і сідаю до праці. я займаюсь якоюсь важливою справою, усім корисний і всі мені платять за це добровільно великі гроші.
ти відкидаєш з пафосом усі суспільні цінності і після цього просиш суспільство, щоб воно просто тебе любило,
щоб воно просто сприймало тебе таким яким є, а яким ти є?
ти мовчиш, правильно, так і треба. мовчати, цього тебе навчила освячена священником католицької церкви школа. також навчила тебе ця школа:
- розбивати чужими руками свою непотрібну голову об батарею опалення.
- віддавати свої улюбленні речі пацанам зі старших класів і знову ж лупити себе чужими ногами по нирках.
- ходити, здаватись директору, зізнаватись у тому, чого не робив.
- мовчати про своє кохання
- знати, що завжди є обхідний шлях
- брехати, ось чого справді мене навчили. корчити з себе \"слухаю, так, звичайно мені цікаво\", корчити з себе \"чудово тебе розумію\", \"так, можеш на мене покластись\", \"звичайно тобі допоможу\", \"тримайся, чувак, я з тобою\".
будучи ні з ким, не сприймаючи нікого, змішуючи у своїй нездоровій фантазії всіх з лайном, прирівнюючи всіх до нуля - це буде важко.
- де ви бачите себе за п'ять років?
я поселився на три метри нижче землі,
до мене раз на дванадцять місяців приїжджає багато рідні,
тепер я нарешті схопив удачу і спокій за хвіст,
не маю бажань, що завжди здавались зайвими, як і усі звички погані-хороші, як і усе, що, вважається, робить людину людиною. мене це лякає.
де я бачу себе за п'ять років? серйозно, це що, на кожній співбесіді будуть питати? де бачу? ну точно не в вашій компанії, та нізащо,
я до вас заробити на комунальні зимою забіг.
до побачення, зустрінемось за п'ять років, суко.
я назавжди запам'ятаю твоє ім'я і прізвище з бейджика.
до побачення, побачимось за п'ять років, суко.
ти в різних обличчях на кожній співбесіді задаєш мені ці питання,
а я, зціпивши міцно щелепи записую твої ім'я та прізвище з бейджика.
- де ви бачите себе за п'ять років?
- де ви бачите себе за п'ять років?
- де ви бачите себе за п'ять років?
я не певен що сьогодні не візьму ножа й не засаджу його собі в серце,
а ти мені такими питанням сиплеш
в мене багатий досвід сидіння за різними сайтами та літературою,
хочеш підкажу тобі найболючіші методи покінчити з собою?
або розповім тобі десять сумних історій дитинства і кожну з них подам як свою?
ні, в мене з дитинством, принаймі спочатку все в нормі:
нічого хорошого і
нічого поганого,
нічого такого, що
варте того, щоб я рефлексував чи то зберігав спогади,
я не згадаю тобі імен своїх однокласників, проте роз'ясню в деталях які тканини і на якій швидкості і
під яким кутом пробиватиме куля, випущена з макарова собі у рота
як довго і наскільки дорого помирати від хлору чи оцету,
- де ви бачите себе за п'ять років?
я приставляю ножа спочатку до твого, а потім до свого горла.
в мене життя звичайне, що до цього призвело? нічого,
кожного ранку я прокидаюсь і крізь зуби можна почути тихеньке \"блять, знову\".
знову прокинувся і знову щось мушу.
головне моральне питання, що зупиняє людство від массового самогубства це те, що, насправді, ніхто до кінця і не вірить в Бога, у рай чи пекло
тому боїться змінити місце свого проживання, \"поїхати до кінцевої\".
тому що якщо ТАМ і нема нічого, якщо після смерті ти припиняєшся ЗОВСІМ
тоді звичайно, всі думають, краще сидіти і нудитись і страждати
ніж ЗОВСІМ не бути.
не посміхатись раз в місяць у якості ритуалу.
не напиватись до того стану, в якому здається, що все буде добре.
не проводити дивних експериментів з собою і своїм мозком
(от бачиш, яке в тебе життя цікаве, скільки у ньому можливостей?)
цікаво, чи вивчиш колись справді важливі речі, яких не навчать у школі?
- як спокійно донести зарплату до свого провулку у спальних районах
- як відкачати від передозу чи алкогольної коми без виклику машини швидкої
- як пережити ломку
- як це, застрягнути у своїй голові і зациклитись на своїх проблемах?
школа нас вчить несумісному - егоцентризму і допомоги ближнім
робити добро, але тільки за добру плату,
а потім ми сидимо і дивуємось, хулі ж тут так хуйово.
*ім'я по-батькові класної керівнички*, хулі ж тут так хуйово?
як тільки у тебе з'явиться мінімальний розум - ти прогуляєш школу.
здорова людина навчиться читати найпізніше в чотири роки,
а рахувати, від сили,
якщо вихователі чи батьки ліниві, - у п'ять.
чому ж тоді перші п'ять років школи вчимо і повторуємо усе, що буцімто мали б знати?
зате які горді наші батьки, коли приносимо їм п'ятірки.
і це привчає з дитинства нас вчитись і працювати впівсили,
ти можеш більше, людино
ти можеш більше.
але зачекай, з'їш кілька гамбургерів, випий ще пива і подивись цей рекламний блок.
презервативи із прапором твоєї країни,
енергетичний напій, щоб витрачати
ско рик еще тексты
Сейчас смотрят
Оценка текста
Статистика страницы на pesni.guru ▼
Просмотров сегодня: 1