А ти пам'ятаєш як ми здобували майбутнє Своїми руками, Які відривало гранатами? Пам'ятаєш, як невідчутно, танули товариші Від свинцю кілограмів. Як ми бажали відплати? А як Падали сльози коли зійшли морози? Потім в нас Все забрали. Не відзнаки й медалі. Нашу честь. Нашу славу. Узяли їх в облаву І відтяпали шмат. Розгулявсь не на жарт Дух тирана. Зарано. Танцювати на білих кістках. Ще не крах. А пам'ятаєш, як ми помирали за майбутнє? Не встигаючи рахувати полеглих? Тепер твоя черга.