Сяду на вікно і подивлюся вниз Покличу своїх голубів і так як колись Напишу і відправлю з ними довгого листа До всіх і до нікого і розкажу в ньому вам
Намалюю на папері дракончиків злих, І буду з ними битися - один на один, І замок побудую собі з мокрого піска, І тільки той не зрозуміє, Хто давно вже так не вміє.
Бо, ніби близько, але так далеко, Я дуже хотів би знову бути маленьким.
Над нами, як не дивно, небо тільки одне. Один раз всього жити - хтось придумав дурне. Білет в один кінець нам заготований всім, А було б дуже круто взяти і назад рванути.
Хоч то, ніби близько, але так далеко, Я дуже хотів би знову бути маленьким...