Він ціле життя посміхався широко до всіх на круги Позичав їм останні гроші а сам не просив в займи А вони садили дерева зла на бідній його голові І з часом горбилася спина під вагою дрімучих садів
Ти у цьому світі випадковий чувак Ти втікай добряк, заховайся добряк Заржавілим людям не поможеш ніяк Зрозумій добря, пізно вже - ніяк
В його домі не було дверей і заходили всі хто хотів Пригощав усім чим мав, відмовляти він не вмів А вони підливали дерева зла з корінням в його голові І ще більше горбилася спина ,шукаючи відповіді
Ти у цьому світі випадковий чувак Ти втікай добряк...
Він дивився очима дитини, як гасне навколо цей світ Він хотів шоби це зупинилось, та крім нього ніхто не хотів
Ти у цьому світі випадковий чувак Ти втікай добряк...