Они жили красиво, как умели, Бесились, пили вино и любили Откинуться в креслах своей машины, Под музыку считать часы.
Но ничто не вечно, а любовь тем более, Он хотел, как лучше, а отдал навсегда, А она ждала, просто сил не хватило И струна порвалась!
На заправках и в аэропортах Было им, как в постели, комфортно Прижиматься просто друг к другу Так, будто нет никого вокруг.
Но ничто не вечно, а любовь тем более, Он хотел, как лучше, а отдал навсегда, А она ждала, просто сил не хватило И струна порвалась!
Ты у него болишь где-то внутри, Провалился мост посередине. Мобильного экран плачет словами, Может, и хорошо.
А теперь она с другим ищет То, что будет учить их летать, А память упорно не стирает Предыдущего юзера файлы...
Но ничто не вечно, а любовь тем более, Он хотел, как лучше, а отдал навсегда, А она ждала, просто сил не хватило И струна порвалась!
Ты у него болишь где-то внутри, Провалился мост посередине. Мобильного экран плачет словами, Может, и хорошо. ..........................................................................
Вони жили красиво, як вміли, Бісилися, пили вино і любили Відкинутись в кріслах своєї машини, Під музику рахувати години.
Та ніщо не вічне, а любов тим більше, Він хотів як краще, а віддав назавжди, А вона чекала, просто сил не стало І струна порвалась!
На заправках і в аеропортах Було їм, як у ліжку, комфортно Тулитися просто один до одного Так ніби навколо немає нікого.
Та ніщо не вічне, а любов тим більше, Він хотів як краще, а віддав назавжди, А вона чекала, просто сил не стало І струна порвалась!
Ти його болиш десь всередині, Провалився міст на половині. Мобільного екран плаче словами, Може і добре.
А тепер вона з іншим шукає Ту штуку, що буде їх вчити літати, А пам'ять вперто ніяк не стирає Попереднього юзера файли.
Та ніщо не вічне, а любов тим більше, Він хотів як краще, а віддав назавжди, А вона чекала, просто сил не стало І струна порвалась!
Ти його болиш десь всередині, Провалився міст на половині. Мобільного екран плаче словами, Може і добре.