Я застряг у тобі як ніж. Десь між сердцем. І між, двох відкритих дверей. Найдорожчих людей. Було все як в кіно. Рок-н-ролл і вино. По житті нас несло. Зачипаючи дно.
А зараз вже кінець, фільму. Я тільки в своїх снах. Тебе ще раз обійму. А зараз вже підуть, титри. Ми так і не навчились, з роками терпіти.
Я засів у тобі, як скло. Як невидиме зло. З Богом в шахмати грав. Хоча правил не знав. Мій тупий егоїзм. Розпалив твій ценізм. І від слів заржавів. Змучений механізм.
А зараз вже кінець, фільму. Я тільки в своїх снах. Тебе ще раз обійму. А зараз вже підуть, титри. Ми так і не навчились, з роками терпіти. А зараз вже кінець траси. Машину у гараж, квасить. А зараз вже кінець книжки. Сюжет закінчився і не повториться більше.
Всё твоє добро що я брав. Зараз так ніби вкрав. Руки ніби чужі. Не тримають штурвал. І сідає на міль. Боком наш корабель. Так заходить в тупік. Любов двох людей.
А зараз вже кінець, фільму. Я тільки в своїх снах. Тебе ще раз обійму. А зараз вже підуть, титри. Ми так і не навчились, з роками терпіти.
А зараз вже кінець траси. Машину у гараж, квасить. А зараз вже кінець... А зараз вже кінець, фільму... А зараз вже кінець. 2015