Я завжди мрiяв написати пiсню про маму Але рiзнi поети всi слова вже сказали I я не хотiв би повторити когось iз них Я бiля своєї мами буду завжди маленьким I як тiльки покличе прибiжу скоренько тому я їй i написав цi слова Як мiг
Мам! Ти мене вибач що я став дорослим I вже минула сорок третя осiнь Як я побачив перший раз свiй дiм
Я може трохи пiздно став її розумiти I не часто дарував на день народження квiти I були часи коли я тижнями їй не дзвонив Але тепер коли вона мене обiймає I разом iз татком щось про внучку питає Я з радостю плачу що маю живих батькiв
Мам! Ти мене вибач що я став дорослим I вже минула сорок третя осiнь Як я побачив перший раз свiй дiм Мам! а можна я до тебе завтра приїду I ми на кухнi не одну годину Собi на рiзнi теми посидим
Я дякую тобi за то що я вмiю I я дякую тобi за то що я розумiю Тi речi якi не пояснюють навiть в книжках Хай буде бiля тебе завжди ангел-хранитель I я тоже десь поряд буду завжди бродити щоб не мiряти наше життя в телефоних дзвiнках
Мам! Ти мене вибач що я став дорослим I вже минула сорок третя осiнь Як я побачив перший раз свiй дiм
Мам! а можна я до тебе завтра приїду I ми на кухнi не одну годину Собi на рiзнi теми посидим