Часом буває так, що хочешь почути, Речі які б ніколи не знати. І тягне за руку тебе в то місце, Де думаєшь, краще б очей не мати. Ти дивишся в кухні на кран і воду, А правда нізвідки не виходить, І дивляться в очі тобі знайомі, Та їхнії очі твоїм говорять Приспів: Спи собі сама, Коли біля тебе мене нема.
Часом буває так в магазині, Ти хочешь крикнути: "Ну в чому я винна?" Тебе окидають розуміючим оком, Дуже болить, хоча й ненароком. І ти ростешь, старієшь, вмираєшь, А тої правди так і не знаєшь, Боїшься її, і від неї втікаєшь, І в стінах своїх ти одна засинаєшь. Приспів: той самий.