І вже тоді, коли розтане моя кров,
І сльози перестануть бути просто снігом,
Я на твоїй спині напишу язиком,
Про то, як терпне і німіє моє тіло.
І вже тоді, коли розсипиться земля,
А моя шкіра перестане бути моя,
Я знайду спосіб зупинити то життя,
Шоб знов побачити, як поміняли колір.
Ті очі, шо міняють колір,
Ті руки, шо тримають час,
Я не шукаю вже нікого,
Ніхто не зробить то без нас.
А зимна стеля не дає без тебе спати,
На стелі хтось мені показує кіно,
Кіно про очі, шо самі міняють колір,
Я все чекаю на останній епізод.
І очі знов міняють колір,
І руки знов тримають час,
Я не шукаю вже нікого,
Ніхто не зробить то без нас...
Скрябін, 1999 Еутерпа еще тексты
Оценка текста
Статистика страницы на pesni.guru ▼
Просмотров сегодня: 1