Можливо, треба було жити, як всі, А я хотів інакшим бути завжди – Так скучно плисти по течії з ними... Можливо, я не дав тобі теплоту І ти не знаєш погляд через фату. – Логічно. Як можна було з тим жити?
А пам’ятаєш Метро нічного Берліна І наші тіні на стінах – Місця щасливих людей? А пам’ятаєш Балкон під небом Мадріда І на трибунах Коріди Місця щасливих людей?..
Ciągliwa pajęczyna obcych mieszkań i biur i serca dwa przebite setkami dziur tak strasznie, kiedy o jutrze się nie wie a dzisiaj się oglądam na lata wstecz znam cenę gorzkich czasów - gonię ich precz nie warto, czy szukać winnych prócz siebie
A czy pamiętasz malediwską burzę szaloną, na zdjęciach nos opalony te miejsca szczęśliwych chwil a czy pamiętasz ten stary szyld na brodłeju gdzie życie piwem się leje te miejsca szczęśliwych chwil
Я наперед ніколи не вивчаю маршрут, Мені неважливо, тільки б ти була тут, Все рівно куди нас понесе вітер... В житті не важливий сигнал GPS, Якщо не один ти рюкзак свій несеш, То знайдеш для себе десь таки місце.
А пам’ятаєш Велосипеди в Парижі, І в Закопаному лижі, Місця щасливих людей?.. A czy pamiętasz tego Sylwestra w pociągu jak na usmiechał się Londyn te miejsca szczęśliwych chwil А пам’ятаєш Холодне пиво Стокгольма І знову ми було двоє, Місця щасливих людей?.. A czy pamiętasz jak uciekałem ze szkoły, bo byłem Tobą już chory i jestem z Tobą do dziś..