Привіт, старий, ти кльово виглядаєш. Я гордий, шо давно вже так і добре тебе знаю. Ми знов зустрілись, веди мене на каву Як 20 років тому, де костел на Привокзальній. Сімка вниз, на Погулянку повертає, Дзеленькає сердито, бо все часу немає, Ну, а площа Ринок спати не лягає, Історії збирає і розповідає...
То є Львів, мій колєґа, про нього різне кажуть: Приезжим из востока Криївку тут покажуть. То є Львів, моє місто, не з простого тіста, Ліплений роками – друзями й ворогами. То є Львів старенький, мудрий, сивий дядько, Кожному залишить кавалочок на згадку. То є Львів \"Бонжорно!\", Неаполь і Ліворно, По-галицьки говорять, наші в них погоду роблять.
Дівка-Левандівка пахне поїздами, Мостами, переїздами і гострими словами, А ратуша скучає, шпилем небо дзюравить, Вона крута чувіха, і її ніхто не сварить. Ну, а Сихів-Сихів, в автобусі надихав, Вікна запотіли від запахів неділі, А стара Пекарська, я нею нагулявся, Як пари пропускав і по Личакові хитався.
То є Львів, шановні, вбирайте шлюбні сподні, Краватку, маринарку і \"вйо!\" по Стрийськім парку. То є Львів чудовий, вуйко ґонуровий, Я тішуся, шо з вами ходжу цими вулицями. То є Львів старенький, мудрий, сивий дядько, Кожному залишить кавалочок на згадку. То є Львів \"Бонжорно!\", Неаполь і Ліворно, По-галицьки говорять, наші в них погоду роблять. То є Львів, то Львів...