Десь за вікном дзвенить останній трамвай, Кого любиш – вибирай. Він прийде зранку, ти його не чекай, Сховає очі, доп’є вчорашній чай.
Він ляже збоку і розкаже тобі Про свої плани, дзвінок від мами. І мирно захрапить на твоїй душі Як мокра пляма від дон-жуана.
Приспів: А ти на краю ліжка трохи поплачеш І знову пробачиш всі відмазки його. І може скаже хтось, що це неможливо, Але просто красиво, бо пісня і є про любов.
Він в кедах вибігає просто на сніг, Купити кави, ми в курсі справи. "Вернуся пізно", – з трубки каже тобі, Цілуєш в губи чужі парфуми.