Одного ранку ти відкриєш очі Й нікого поруч не побачиш. Ти зрозумієш, чого хочеш І гірко в подушку поплачеш.
Попереду нестерпні миті Самотності, розчарування й болю. Шляхи до серця всі закриті. Відкрий нарешті, тебе молю!
І відпусти мене благаю…
Бо завтра буде новий день І завтра прийде розуміння. Пусти повітря до своїх легень І не тримай в собі моє коріння. Звільни сумління, щоб спокійно спати І зрозумій, що я – минуле. Не треба більше сумувати, Я хочу, щоб ти все забула.
Тобі потрібно жити далі, Хоч світ без мене, він все ж твій. Чому ти сповнена печалі? Прошу тебе здолати це зумій.
Знайди собі нове кохання. Воно лікує біль утрати. Зроби сама собі зізнання: Минуле треба відпускати!
Тому пусти мене благаю…
Бо завтра буде новий день І завтра прийде розуміння. Пусти повітря до своїх легень І не тримай в собі моє коріння. Звільни сумління, щоб спокійно спати І зрозумій, що я – минуле. Не треба більше сумувати, Я хочу, щоб ти все забула.
Одного ранку очі ти відкриєш, Із посмішки почнеться нова днина. Моє прохання зрозумієш І поруч буде та людина,
Яка підтримає тебе у скруті І захистить від усіляких бід. Нарешті муки ці забуті І я відправлюся у свій політ…
Ти відпустила. Я кохаю… Щасливий я, бо ти смієшся. Все буде добре, я це знаю, Хоч я піду – ти остаєшся.
Для того, щоб зустріти завтра,
Бо завтра буде новий день І завтра прийде розуміння. Пусти повітря до своїх легень І не тримай в собі моє коріння. Звільни сумління, щоб спокійно спати І зрозумій, що я – минуле. Не треба більше сумувати, Я хочу, щоб ти все забула.
І щоб з усмішкою зустріла завтра,
Бо завтра буде новий день І завтра прийде розуміння. Пусти повітря до своїх легень І не тримай в собі моє коріння. Звільни сумління, щоб спокійно спати І зрозумій, що я – минуле. Не треба більше сумувати, Я хочу, щоб ти все забула…
Я хочу, щоб ти все забула…
І щоб з усмішкою зустріла завтра,
Бо завтра буде новий день І завтра прийде розуміння. Пусти повітря до своїх легень І не тримай в собі моє коріння. Звільни сумління, щоб спокійно спати І зрозумій, що я – минуле. Не треба більше сумувати, Я хочу, щоб ти все забула…