Нічна глибина у морі зірок,
І гнуться дерева жадання.
В собі я відчую твій тисячний крок,
Ми відлуння, ми відлуння,
Ми вічне відлуння кохання.
До тебе прийду, де б ти не була,
Почую я серця прохання.
І знов ми ідемо у шлях не земний,
В цю тиху, в цю довгу,
В цю довгу дорогу кохання
І навіть у час, коли душі в пітьмі,
В смертельному колі пізнання.
Я знаю, ніколи не зникнемо ми,
Бо пам'ять, бо пам'ять,
Єднає нас пам'ять кохання
слова: В.Луцький музика:Е.Птічкін еще тексты
Оценка текста
Статистика страницы на pesni.guru ▼
Просмотров сегодня: 2