А у темно-зелених світах та й блукав невідомий маг, Зілля трави його вели у нові й нові світи. Не зашкодив він жодним снам, хвилі вітру затамував, Щоб слідами за ним ішли інші маги в нові світи!
А у сірих сирих мурах лабіринтами сіяв прах Відчайдушний лихий шаман, він світи в хаосі змішав. Піднімав бязевий туман, по повітрю пускав дурман, Щоб до віку в світах блукав маг – і попіл з вогнем змішав!
Коридори ведуть у глиб, де останній приблуда зник, І хто знає дійшов чи ні маг у шукані ним світи?! А шаман навіть сам згубив шлях яким мага він водив, За завісою йдуть вітри у нові й нові світи!