Він цілує напружену землю Що забута юрмою родів З язиків в серце лине пустеля Хтивих танців, картин і слів Мамо Либідь, то мій небокрай Не скінчилися орди байдужі Без хозарських проклять і безкрай Сварка спалахом в темряві кружить
Але ми в серці будемо нести Промінь світла і жмуток калини Не забудем тебе лицар честі Гостросписой України
Крізь замовчано, правду б’є біль Сповідь ліри уважніше слухай Хто мовчить той примножує ціль Хто без діє той чинить в наругу Пам’ятаєш, як кулі свистіли? На підсадчих козачих валах І розпечене доблестю тіло Увінчало звитягою зваг
*Приспів*
Не встромити їм небо в безодню І не звести свій глянцевий трон Ми зупинимо орди безродні І розбурхаєм помсти огонь Хай роти повсякчасно голодні Знеособленим натовпом йдуть І безпам’ятством світі безодній Де обрамлюють гроші їх суть
*Приспів*
Але ми в серці будемо нести Промінь світла і жмуток калини Не зречемося крові і честі Гостросписой України