Сокира Перуна - Незгасне Полум’я Слави [XV] | Текст песни

• Тексты песен
• Сокира Перуна
• Незгасне Полум’я Слави [XV]

Як криця грізного меча, горів на Заході вогонь,
Міцна українська рука стискала у долонях зброю.
Великої Матері сини, вони не сплямили свій Рід,
Свою не пожаліли кров за кров її, за плоть її.

Не згасне полум'я слави
Дивизії Галичина.
Слава гордим Героям!
Їм місто в віках.
Не згасне полум'я слави
Загонів УПА.
Поки є Батьківщина,
Йде нескінченна війна.

В обличчя бив неспинний сніг, гарячий сніг, кривавий сніг.
За перевалом перевал арійський воїн переміг.
Карпатські гори розійшлись від величі його ходи,
Та рідні гори стали їм, у битві палим, як труни.

Пройшов вже час за роком рік - проросло насіння тої справи.
І мертвих воїнів кроки йдуть з молодими в бій за правду.
Нове життя вже не помре, могутня справа не загине.
Плече торкнеться до плеча, могутні сходи дасть насіння.

Як криця грозного меча, горів на Заході вогонь,
Міцна українська рука стискала у долонях зброю.
Великої Матері сини, вони не сплямили свій Рід,
Свою не пожаліли кров за кров її, за плоть її.