Сокіл, ти летиш крізь недосяжний обрій Зустрічаєш світанок, не злякавшись вогня Ти скажи мені, Сокіл, що то є за світанок Світанок відродження чи останнього дня? Ти летиш над моєю Великою Країною Синьоока Волинь дасть спочинок тобі і Карпатські гори, що тримають небо Тінь від твоїх крил доторкнеться до них
Ти лети у Полтаву, де мої комради Опустись на землю, випий з Ворскли води І лети у Харків, хай піднімуть келих Покружляй над ними - то є мої Брати! Ти лети до моря над козацьким шляхом Де реве та стогне Славутич пісні І вертайся в Київ, де залишив душу На Святі схили, де б'ється серце Русі
Одягнись у крицю і лети до Сонця Захисти від облуди Nаш небосхил Слов'янський Сокіл - то єдиний вихід То є те, що може мою Расу спасти! І наші надії додадуть тобі сили І салют наших рук вкаже шлях тобі Стане схожа на тебе моя Батьківщина І від Сяну до Сяну ми запалим вогні І від Сяну до Сяну буде Біле насіння Білі сходи давати і так буде завжди