Чом те біле личенько тай завжди замаране Посіяв пшениченьку та зійшов бур'ян один
Цілував у губоньки Губоньки зашерхлися Глянь моя голубонько Куди ми приперлися
В гості до колгоспника нехристоматійного Що стрічав як господа вас із хлібом сіллю Щоби то голубити берегти зеницею Ви ж це душогубами з товстою сідницею
Шо ж ти наче виродивсь та ж за тебе дбае пан Як за плугом ти ходив наглядав з нагаями Латочка на латочці то сорочка решето Маеш вищиваночку відкидати вермишель
Гойя гойя вермишель.....
Ладанка червленая В крові запікалася Де ж та нареченая Що із ним побралася
На горі що високо До неба близесенько Церкві всі як маківці Богові виднесенько
Дзвони солов'їнії чути у всі сторони Сестри та брати мої за сіма запорами На очах і то навіть поросла коросточка Все верх дном у голові шкереберть та сторчака
Що ж це наче сталося збулося написане По столу каталася та й луснула писанка Голопузе лишенько ніженьки рахітнії Мов очата мишаки віченьки столітнії
Дітлашнє розхристане На печі холонучі Сидить тай насвистуе Пісеньки про потойбіч
Буде вам і правдонька Як та правда з кривдою Як то стало прадіде Що онука бидло є
Люба ненько матінко диміе у згарищах Від любові братної проклятих товаришів Сорочки порубано заодно із спинами Старцями беззубими розпустили слини ми
Не дихнути повністю а так все астматиком В злагоді і совісті нагаем та пряником Каменем що зробиться невже там пручатися Доки будем горбитись у нічийній спадщині.