Ніч яка місячна, ясная, зоряна,
Видно, хоч голки збирай,
Вийди, коханая, працею зморена,
Хоч на хвилиночку в гай!
Сядем укупочці тут під калиною,
І над панами я пан!
Глянь, моя рибонько, - срібною хвилею
Стелиться в полі туман.
Ти не лякайся, що свої ніженьки
Вмочиш в холодну росу.
Я ж тебе, вірная, аж до хатиноньки
Сам на руках віднесу.
Ти не лякайся, що змерзнеш, лебедонько,
Тепло - ні вітру, ні хмар,
Я пригорну тебе до свого серденька,
А воно палке як жар.
Соловяненко еще тексты
Другие названия этого текста
- Соловяненко - Ніч яка місячна (минус)мі бемоль мажор (0)
- Оркестр (минус) - Ніч яка місячна (ре минор) (0)
Оценка текста
Статистика страницы на pesni.guru ▼
Просмотров сегодня: 1